Проживатися, ва́юся, єшся, сов. в. прожитися, живуся, вешся, гл.

1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468.

2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 465.