Продовжуватися, жуюся, єшся, сов. в. продовжитися, жуся, жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!… Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. І. 273.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 465.