Прогрібати, ба́ю, єш, сов. в. прогребти, бу, бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. Чорний ворон…. кіхтями-ніхтями прогрібає. Мил. М. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 463.