Проголодувати, ду́ю, єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.