Проговорювати, рюю, єш, сов. в. проговори́ти, рю́, риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.