Прогнівлятися, ля́юся, єшся, сов. в. прогнівитися, влю́ся, вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.