Прогноїти, гною́, їш, гл.

1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.

2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 462.