Прогледіти, джу, диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 461.