Проволочитися, чу́ся, чишся, гл.

1) = Проволоктися.

2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 460.