Провалина, ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати…. провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась…. спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 458.