Пробілювати, люю, єш, сов. в. пробілити, лю́, лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 457.