Пробуджувати, джую, єш, сов. в. пробудити, джу, диш, гл. = Збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 458.