Приїзд, ду, м.

1) Пріѣздъ. Левиц. І. 248.

2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у.

3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. Приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 417.