Прищулювати, люю, єш, сов. в. прищулити, лю, лиш, гл.

1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.

2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 454.