Прищити, щить, гл.

1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид.

2) Прищі прищити. См. Прищ 2. Сим. 205.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 454.