Пришерхати, ха́ю, єш, сов. в. прише́рхнути, ну, неш, гл.

1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у.

2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 453.