Причепурити, рю́, ри́ш, гл.

1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13.

2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 452.