Про УКРЛІТ.ORG

прихиляти

Прихиляти, ля́ю, єш, сов. в. прихилити, лю, лиш, гл.

1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III).

42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. І неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47).

2) Притворять, притворить. Прихили двері.

3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 449.

вгору