Прихильник, ка, м.

1) Человѣкъ расположенный къ кому.

2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 449.