Притупати, паю, єш, гл.

1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам… Ном. стр. 298, № 258.

2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 448.