Притомний, а, е.

1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236.

2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 446.