Притичина, ни, ж.

1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176.

2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 446.