Притискати, ка́ю, єш, сов. в. прити́с(ну)ти, ну, неш, гл.

1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Драг. 88. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Чуб. V. 324. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Камен. у. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й… Камен. у. Який мороз притиснув! Литин. у.

2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 445.