Притакнути, ну́, не́ш, гл.

1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ. Желех.

2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці. Вх. Зн. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 444.