Пристерігати, та́ю, єш, сов. в. пристерегти, режу, жеш, гл.

1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Рудч. Ск. II. 10. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. МВ. (О. 1862. III. 70).

2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 442.