I. Приспівати См. Приспівувати.

II. Приспівати, ва́ю, єш, сов. в. приспіти, спію, єш, гл.

1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Лукаш. 85. Отцевська — матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. АД. І. 181.

2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. Чуб. V. 856.

3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко. Рудч. Ск. І. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 440.