Присаджувати, джую, єш, сов. в. присади́ти, джу́, диш, гл.

1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному.

2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. Кв. То це вона в вас і досі в ляльки гуляється? Сором, велика вже: пора за гребінь присадити, нехай пряде. Харьк.

3) Осаживать, осадить внизъ; опускать, опустить внизъ. Мик. 481.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 436.