Присада, ди, ж.

1) Усадьба. У Пимона присада добра. Н. Вол. у.

2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья. Шух. І. 110.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 436.