Приробляти, ля́ю, єш, сов. в. приробити, блю́, биш, гл.

1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47.

2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 435.