Приповістися, вімся, віси́ся, гл. = Приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 433.