Приповзати, за́ю, єш, сов. в. приповзти, зу, зе́ш, гл. Приползать, приползти. Г. Барв. 354.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 433.