Припасати, са́ю, єш, сов. в. припасти, су, се́ш, гл.

1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен.

2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 431.