Припадок, дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 430.