Припадистий, а, е.

1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.

2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 430.