Приоставати, таю́, єш, сов. в. приостати, стану, неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 430.