Принижувати, жую, єш, сов. в. прини́жити, жу, жиш, принизити, жу, зиш, гл.

1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36.

2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158.

3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 429.