Примітатися, та́юся, єшся, сов. в. приместися, метуся, те́шся, гл.

1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157.

2) Быть наметеннымъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 426.