Про УКРЛІТ.ORG

примітати

Примітати, та́ю, єш, сов. в. примести, мету, те́ш, гл.

1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? Харьк.

2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Гліб. Да й примітало сніжком білесеньким. Чуб. V. 800.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 426.

вгору