Примір, ру, м.

1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у.

2) Примѣръ. О. 1861. V. 72.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 426.