Примерзати, за́ю, єш, сов. в. примерз(ну)ти, зну, неш, гл.

1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк.

2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 425.