Прилюблятися, ля́юся, єшся, сов. в. прилюби́тися, блю́ся, бишся, гл.

1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22.

2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 424.