Приливати, ва́ю, єш, сов. в. прилити, ллю, ллєш, гл.

1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121.

2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. IІ. 149.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 423.