Прикупати, па́ю, єш, сов. в. прикупи́ти, плю́, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе, лиха прикупивши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 422.