Прикліп, лепу, м.

1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.

2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 419.