Прикладка, ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. Кв. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. О. 1861. VIII. 19. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали. Чуб. III. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 419.