Придуркуватий, приду́руватий, а, е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 415.