Придивлятися, ля́юся, єшся сов. в. придиви́тися, влю́ся, вишся,, гл.

1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. І. 26.

2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 414.