Придержувати, жую, єш, сов. в. приде́ржати, жу, жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. Придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 414.