Пригуляти, ля́ю, єш, гл.

1) Пріобрѣсть, гуляя.

2) — дитину. Прижить ребенка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 413.