Пригребиця, ці, ж.

1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ.

2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180.

3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 413.